ТОТАЛІТАРНІ ІДЕОЛОГІЇ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПСИХОАНАЛІЗУ Й РЕЛІГІЄЗНАВСТВА.
XX століття назавжди увійшло в історію людства як століття небачених досі світових воєн і жахливих соціальних потрясінь, що коштували людству мільйонів жертв. У ті часи всесвітній і всенищівний Молох заправляв і упивався гекатомбами жертв, що принесли йому поплічники людиноненависницьких псевдовчень. Його дітища — три тоталітарні ідеології XX століття — визначили логіку кривавих подій століття, що минуло. Сподіватимемося, що минуло назавжди.
Сіонізм, більшовизм і фашизм, незважаючи на зовнішню відмінність, мають глибоку спорідненість, суть якої полягає у протистоянні культурному розмаїттю світу, у прагненні уніфікувати його тотальним знищенням супротивників "нового порядку на віки". Необхідним соціальним ладом, що забезпечує існування таких ідеологій, є тоталітаризм, який, у свою чергу, спирається на маргінальні й люмпенізовані елементи, що нерідко є основними носіями соціальної патології, і водночас вербує їх. Ця люмпенізована й маргінальна маса, перебуваючи під антикультурним впливом псевдовчень, формує відповідні типи соціального характеру, дослідження яких стосується зазвичай царини психоаналізу або клінічної психіатрії. Тоталітарна ідеологія цілковито перебудовує суспільство, його економічне, соціальне, духовне і навіть повсякденне життя створенням системи політичного панування, що ґрунтується на насильстві і здійснюється цілісним військово-бюрократичним апаратом. При цьому створюються і широко впроваджуються міфологеми про якусь обраність, винятковість, безпрецедентність певної раси, нації чи соціального класу, яка з огляду на свою "неповторність" нібито має "природне право" керувати іншими расами, народами і соціальними групами й навіть знищувати їх.На думку різних дослідників, в основі ідеології сучасних форм тоталітаризму лежать, з одного боку, ідеологічні концепції Джентиле, Муссоліні, Гітлера й Розенберга, а з іншого — ідеї "лівих комуністів" і Троцького. У зв'язку з цим розрізняють два варіанти тоталітаризму: праворадикалістський (фашизм і націонал-соціалізм) і лівоекстремістський [6, с. 352]. Однак автори досліджень, присвячених тоталітаризму, наполягають на спільності різноманітних його форм, оскільки природа всіх тоталітарних ідеологій спільна своїм антикультурним змістом. Наприклад, М. Бердяєв вважав, що схильність єврейського народу до інтернаціоналізму "є лише зворотним боком його хворобливого націоналізму" [1, с. 82-83]. Про роль євреїв (які створили свого часу сіонізм) у розробці й реалізації тоталітарної більшовицької ідеології сьогодні вже широко відомо, у тому числі завдяки останнім працям Нобелівського лауреата О. Солженіцина [7].