"Борітеся — поборете!"
Патрик Б'юкенен пропонує різні способи протистояння "новій еліті" люмпенів і маргіналів задля перемоги над їхньою деградованою демонічною культурою. При цьому "не варто тішитися ілюзіями, начебто в цій ситуації можливий мир. Культурна революція миттєво порушить будь-яке перемир'я, оскільки вона прагне до абсолютної влади" (с. 338). До того ж "зіткнення цивілізацій" відбуватиметься не між християнством та ісламом, а між культурою та антикультрою, між цивілізацією та антицивілізацією, яку й уособлює люмпен-еліта.На думку Б'юкенена, відсторонення людей від домінуючої нині антикультури може відбуватися різними способами: від відмови дивитися телевізор і відвідувати кіно до домашнього навчання, участі в акціях, спрямованих проти абортів, війни, пограбування країни. Треба створювати альтернативні культурні та суспільні інститути — християнські школи, телепрограми, журнали, радіостанції, мережі кабельного телебачення, книгарні та видавництва, мережі розповсюдження національно орієнтованої преси. Дорослі та діти можуть відмежуватися від здичавілої та порнографічної анти-культури, купуючи книжки, відеокасети, компакт-диски патріотичного спрямування, а також класичні твори. Цьому може допомогти відродження бібліотечної справи, створення народних бібліотек і національних культурно-просвітницьких центрів, проведення різноманітних конкурсів на кращі твори національної культури. У цій важливій справі може бути використано й Інтернет. "Якщо воду з водогону пити неможливо, купуй джерельну воду в пляшках. Це правило може бути застосовано й до забрудненої культури", — радить Б'юкенен (с. 342).Хоча сучасна криза має насамперед духовно-релігійний, а не матеріальний характер, велике значення у її подоланні належить політичній сфері. У ній, зокрема, необхідно діяти таким чином:
• робити все можливе для обрання на всіх щаблях влади (від села до держави) високоморальних і патріотично налаштованих співгромадян, оскільки державні посади, за висловом Ф. Рузвельта, є "передусім моральним лідерством" (с. 345);• здійснювати громадський контроль за діяльністю всіх без винятку гілок влади, діючи відповідно до ситуації — "від словесного проголошення незгоди до акцій громадянської непокори, навіть до справедливої та етично виправданої революції" (с. 346);• підтримувати тих урядових посадовців, які готові виступати проти "режиму, що втратив легітимність" і набув "диктаторських замашок" (с. 347);• захищати всіма доступними способами свою Конституцію і не боятися говорити владі всю правду, оскільки "сміливість заразлива, спротив веде до здобуття волі"(с. 351);• на всі дії нової люмпен-еліти реагувати непокорою, висміюванням і контратаками. "Якщо наші супротивники ввли такі політичні прізвиська, як "нацисти", "фашисти", "антисеміти", "націоналісти", "фанати", "ксенофоби" та "екстремісти", ми повинні відповідати їм тим самим" (с. 350);• використовувати різноманітні бойкоти для покарання тих, хто нападає на традиційні цінності, й через участь у цих бойкотах долучати до своїх рядів нових прихильників(с. 353);• виходити з різними ініціативами, включаючи референдуми, оскільки лише "народ — єдине законне джерело влади" (с. 355);
• не дозволяти владі використовувати гроші платників податків на фінансування заходів антикультури, вимагати від неї передачі своїх надто централізованих повноважень місцевим органам самоврядування (с. 356-357);• вимагати усунення монополії на освіту, створювати самодіяльні органи "моральної цензури", яка миттєво реагувала б на порнографічні та антирелігійні витівки сучасного "мистецтва" (с. 358);• наблизити християнську релігію до виховання молоді, пильно відстежувати спроби діячів антикультури "переписувати" національну історію, протистояти їхнім намаганням принизити національних героїв і видатних постатей минулого (с. 359-360).Ці поради й спостереження американського політика та патріота дуже своєчасні для молодих і незалежних країн, зокрема нашої України, позаяк вони показують, до чого веде нова люмпенізована "еліта" — до духовного національного самогубства. У СІЛА ці процеси зайшли надто далеко, але, як бачимо, навіть там не втрачають надії на відродження свідомого національного буття. То що ж казати про Україну — майже мононаціональну, християнську державу, народ якої завжди вирізнявся високою мораллю, мужністю та неперевершеною працездатністю, яка долала будь-які перешкоди в усі часи. Прислухаймося ж до своєї національної совісті й славного минулого, звідкіля лунає могутній голос Великого Тараса: "Борітеся — поборете!"
akadem4.at.ua
monster
Патрик Б'юкенен пропонує різні способи протистояння "новій еліті" люмпенів і маргіналів задля перемоги над їхньою деградованою демонічною культурою. При цьому "не варто тішитися ілюзіями, начебто в цій ситуації можливий мир. Культурна революція миттєво порушить будь-яке перемир'я, оскільки вона прагне до абсолютної влади" (с. 338). До того ж "зіткнення цивілізацій" відбуватиметься не між християнством та ісламом, а між культурою та антикультрою, між цивілізацією та антицивілізацією, яку й уособлює люмпен-еліта.На думку Б'юкенена, відсторонення людей від домінуючої нині антикультури може відбуватися різними способами: від відмови дивитися телевізор і відвідувати кіно до домашнього навчання, участі в акціях, спрямованих проти абортів, війни, пограбування країни. Треба створювати альтернативні культурні та суспільні інститути — християнські школи, телепрограми, журнали, радіостанції, мережі кабельного телебачення, книгарні та видавництва, мережі розповсюдження національно орієнтованої преси. Дорослі та діти можуть відмежуватися від здичавілої та порнографічної анти-культури, купуючи книжки, відеокасети, компакт-диски патріотичного спрямування, а також класичні твори. Цьому може допомогти відродження бібліотечної справи, створення народних бібліотек і національних культурно-просвітницьких центрів, проведення різноманітних конкурсів на кращі твори національної культури. У цій важливій справі може бути використано й Інтернет. "Якщо воду з водогону пити неможливо, купуй джерельну воду в пляшках. Це правило може бути застосовано й до забрудненої культури", — радить Б'юкенен (с. 342).Хоча сучасна криза має насамперед духовно-релігійний, а не матеріальний характер, велике значення у її подоланні належить політичній сфері. У ній, зокрема, необхідно діяти таким чином:
• робити все можливе для обрання на всіх щаблях влади (від села до держави) високоморальних і патріотично налаштованих співгромадян, оскільки державні посади, за висловом Ф. Рузвельта, є "передусім моральним лідерством" (с. 345);• здійснювати громадський контроль за діяльністю всіх без винятку гілок влади, діючи відповідно до ситуації — "від словесного проголошення незгоди до акцій громадянської непокори, навіть до справедливої та етично виправданої революції" (с. 346);• підтримувати тих урядових посадовців, які готові виступати проти "режиму, що втратив легітимність" і набув "диктаторських замашок" (с. 347);• захищати всіма доступними способами свою Конституцію і не боятися говорити владі всю правду, оскільки "сміливість заразлива, спротив веде до здобуття волі"(с. 351);• на всі дії нової люмпен-еліти реагувати непокорою, висміюванням і контратаками. "Якщо наші супротивники ввли такі політичні прізвиська, як "нацисти", "фашисти", "антисеміти", "націоналісти", "фанати", "ксенофоби" та "екстремісти", ми повинні відповідати їм тим самим" (с. 350);• використовувати різноманітні бойкоти для покарання тих, хто нападає на традиційні цінності, й через участь у цих бойкотах долучати до своїх рядів нових прихильників(с. 353);• виходити з різними ініціативами, включаючи референдуми, оскільки лише "народ — єдине законне джерело влади" (с. 355);
• не дозволяти владі використовувати гроші платників податків на фінансування заходів антикультури, вимагати від неї передачі своїх надто централізованих повноважень місцевим органам самоврядування (с. 356-357);• вимагати усунення монополії на освіту, створювати самодіяльні органи "моральної цензури", яка миттєво реагувала б на порнографічні та антирелігійні витівки сучасного "мистецтва" (с. 358);• наблизити християнську релігію до виховання молоді, пильно відстежувати спроби діячів антикультури "переписувати" національну історію, протистояти їхнім намаганням принизити національних героїв і видатних постатей минулого (с. 359-360).Ці поради й спостереження американського політика та патріота дуже своєчасні для молодих і незалежних країн, зокрема нашої України, позаяк вони показують, до чого веде нова люмпенізована "еліта" — до духовного національного самогубства. У СІЛА ці процеси зайшли надто далеко, але, як бачимо, навіть там не втрачають надії на відродження свідомого національного буття. То що ж казати про Україну — майже мононаціональну, християнську державу, народ якої завжди вирізнявся високою мораллю, мужністю та неперевершеною працездатністю, яка долала будь-які перешкоди в усі часи. Прислухаймося ж до своєї національної совісті й славного минулого, звідкіля лунає могутній голос Великого Тараса: "Борітеся — поборете!"
akadem4.at.ua
monster